205 років від дня народження Тараса Шевченка

Цікаві факти про поета

•   Тарас Григорович Шевченко для українців є найбільш шанованим поетом, який подарував безліч заповідей своїм нащадкам, що актуальні і в наші дні. Але прославленого поета на Україні знають і шанують і в інших країнах світу, в тому числі і в Росії, де він прожив 27 з 47 років свого життя. Пам’ятники Кобзареві з’являлися скрізь, де була українська діаспора. Вони є в Білорусі, Польщі, Молдові, Азербайджані, Казахстані, у Франції, Італії, Канаді, США, Бразилії, острові Мальта і багатьох інших країнах.
•     Тарас Шевченко був не тільки талановитим поетом і прозаїком, він був і обдарованим художником, але про цю сторону його творчості говорили мало, так як збереглося дуже небагато його робіт. Відомо, що в 1843 році малюнок Шевченка прикрасив книгу німецького винахідника Франца фон Коббеля, а в 1858 році Шевченко познайомився з американським актором-трагіком Айром Олдріджем і намалював його портрет.  
•    Тарас Григорович малював в різних техніках, але особливу заслугу Шевченка як художнику критики приписують як першому російському офортисту. Офорт — це гравюра на металі, техніка станкової графіки глибокого друку. У 1858 році, наприклад, Шевченко виконав офорт за картиною Рембрандта «Притча про робітників на винограднику». А в 1860 році Імператорська Академія мистецтв надала йому звання академіка з гравірування. 
•    За часів життя Тараса Григоровича рекрутська служба в Російській імперії становила 20-25 років. Шевченко також був відправлений на таку службу, в якій знаходився з 1847 по 1857 роки, але вона була радше посиланням і каторгою, так як йому заборонили малювати і писати. А все тому, що в 1846 році в числі інших членів Кирило-Мефодіївського товариства в Києві він був заарештований, але заслали Шевченка за сатиру на імператора і його дружину в поемі «Сон».  
•    Особливу роль в житті Шевченка зіграв його вчитель і друг — прославлений російський художник Карл Брюллов, якому Шевченко був представлений в 1836 році. Він в числі інших прославлених представників російського мистецтва та літератури зробили все для того, щоб викупити Тараса з кріпацтва. Брюллов намалював портрет російського поета Василя Жуковського і в квітні 1838 продав картину на аукціоні в Санкт-Петербурзі, а на виручені гроші (2500 рублів — небувала для того часу сума для викупу кріпосного) літератори та художники подарували Шевченку 22 квітня 1838 свободу.
•    У 1861 році Шевченко за свій рахунок видав тиражем 10 тисяч примірників брошури, за якою українці могли вивчати грамоту в безкоштовних недільних школах. Це був «Буквар», який вважається основою літературної української мови.
•    Пам’ять великого українського поета і прозаїка прославляють не тільки численні пам’ятники, але й об’єкти, названі його ім’ям. Так, одним з найбільш незвичайних є, наприклад, кратер Шевченко на Меркурії.  

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

"Мови – це важливо!" – цей вислів обрано ЮНЕСКО гаслом Міжнародного дня рідної мови. 

21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» звучало у заголовку документа. Міжнародне свято рідної мови мало послугувати захисту мови як культурної спадщини кожної окремої національності, кожної народності на нашій планеті. Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. За оцінкою фахівців, із 6000 мов, які нині існують, половина з них знаходиться під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Тому ЮНЕСКО своїм Рішенням прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Привернення уваги міжнародної спільноти до цієї теми – важливий крок до визнання необхідності захистити різноманіття культур.

Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги. 

В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження “Про відзначення Міжнародного дня рідної мови”.

Відтоді це свято стало ще одним днем пошанування рідної мови в кожному освітньому закладі, у бібліотеках, культурних центрах, просвітницьких організаціях України. 

День української писемності та мови: що потрібно знати про свято

У День української писемності та мови проводиться диктант національної єдності

9 листопада кожного року відзначається День української писемності та мови. Головна традиція свята - загальнонаціональний радіодиктант для всіх бажаючих. Ця акція була створена для популяризації української мови та проводиться вже не один рік поспіль.

Примітно, що свято збігається з днем пам'яті преподобного Нестора Літописця, який стояв біля витоків української писемності та був першим істориком Київської Русі.

Історія української писемності та її основоположника

День писемності та мови в Україні не випадково відзначають у свято вшанування пам'яті автора "Повісті временних літ", адже саме преподобного Нестора вважають "батьком української словесності". Сенсом всього його життя була книжкова справа.

У 17 років Нестор прийшов до Києво-Печерської Лаври послушником. На початку XII століття він створив літопис, в якому охопив події, починаючи від біблійних часів і до XI століття. Його написання зайняло близько 20 років. На жаль, первісна редакція "Повісті" загублена, і до наших днів дійшли тільки перероблені її видання.

Нестор також був автором писань про житіє Бориса і Гліба, Феодосія Печерського. Помер літописець в 1114 році і був канонізований церквою в лиці Преподобного.

На сьогоднішній день ведуться дослідження походження української писемності. Існує версія, що на території України було кілька її варіантів. У Північному Причорномор'ї користувалися абеткою, схожою на грецьку та латину, а в східних регіонах - значками сарматів, які мали схожість з грузинської азбукою.

У древніх слов'ян існувало одночасно дві абетки - кирилиця і глаголиця. При цьому дослідники вважають, що кирилична абетка, яка використовується більшістю слов'янських народів, була створена на основі глаголиці і грецьких симоволів.

Глаголиця до сих пір не має аналогів. Імовірно глаголиця була придумана слов'янським просвітником Кирилом Філософом, для запису богослужебних текстів. Стародавні "Київські листки" X століття також були написані глаголицею.

Сучасна літературна українська мова з'явилася у XVIII столітті. Першим твором, написаним з її використанням, вважається "Енеїда" І.П. Котляревського. Остаточно закріпив розмовну українську в літературних творах поет Т.Г. Шевченко.