11 клас

Конспект уроку з української літератури в 11 класі

Тема. Високий розвиток літератури в Західній Україні до 1939 р. Богдан-Ігор Антонич. Коротко про митця. «Зелена Євангелія», «Різдво». Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезій

Мета: а) ознайомити учнів з розвитком  літератури в Західній Україні до 1939 р.; біографічними відомостями Богдана-Ігоря Антонича; розкрити особливості поетичного таланту митця; б) виховувати високу культуру почуттів; в) розвивати мовлення, навички виразного читання, образне мислення.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет поета, виставка книг, підручник, комп’ютер.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ.  Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

     Сьогодні на уроці ми ознайомимося з найвизначнішим поетом світу –  Богданом-Ігорем Антоничем. Це молодий поет, який поспішав діяти, творити. Він прожив 27 років, але навіть за цей короткий час він устиг видати шість прекрасних збірок  і стати одним із найвідоміших літераторів України.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.     Повідомлення про літературу в Західній Україні (до 1939 року). Слово вчителя.

     За підтримки Антанти в 1919 році Польща окупувала Західну Україну, Румунія – Буковину і Бессарабію, Чехословаччина – Закарпатську Україну. Уряд Речі Посполитої намагався асимілювати українців.

     На західноукраїнських землях окреслилася складна картина літературного життя. Проте поступово відривались видавництва, виходили часописи. Серед поетів виділялися Роман Купчинський,Олесь Бабій, Юра Шкрумеляк, Левко Лепкий, Богдан Кравців, Богдан-Ігор Антонич. Письменники розділилися на три групи. Прихильники націоналістичного напряму згуртувалися навколо журналу «Вісник». До них належали Юрій Клен, Олесь Бабій, Євген Маланюк, Олег Ольжич та ін. До групи «пролетарських» письменників уходили Олександр Гаврилюк, Ярослав Галан, Ярослав Кондра, Степан Тудор та ін. Молоді «пролетарські» письменники об’єдналися в групу «Гроно» й видавали у Львові журнал «Вікна». До них примикала також група «новошляхівців», які гуртувалися навколо журналу «Нові шляхи». Найбільшим був табір письменників ліберальної орієнтації, до якого можна віднести Петра Карманського, Юру Шкрумеляка, Богдана-Ігоря Антонича, Осипа Турянського, Богдана Лепкого та ін.

     Виникли такі літературні групи: «Митуса», «Логос», «Дажбог».

     Розширила свої горизонти й проза. Її Жанровий репертуар – від оповідання й повісті до роману-епопеї. Масовими тиражами виходили історичні повісті та романи Осипа Назарука. Популярністю користувалися історичні твори Андрія Чайковського.

     Жанровим і стильовим багатством відзначається драматургія. Створено п’єси «Гетьман Мазепа» Василя Пачовського, «Поєдинок» Юрія Липи, «Тривожні дні» Клима Поліщука, «Ірод Великий» Дмитра Николишина.

     Отже, українська література на західноукраїнських землях між двома світовими війнами була відкритою до нових художніх тенденцій, що розгорталися в Україні та на Заході.

2.     Перегляд фільму «Богдан-Ігор Антонич». Робота з підручником: с. 159-160. Складання хронологічної таблиці в зошиті.

3.     Словникова робота. Запис термінів.

     Асоціативність – певна суміжність, паралельність існуючих у цій суміжності явищ і предметів, здатних утворити зв'язок між собою.

     Міфологізм – спосіб поетичної реалізації міфу у творах оригінальної літератури.

4.     Скласти асоціативне гроно зі словом «Антонич» (письмово в зошитах)

5.     Слово вчителя.

     У творчій індивідуальності Антонича вражають сполучення ліризму з філософським осмисленням проблем буття, новизна поглядів на український світ та його історію. Поет витворив оригінальну концепцію світу, характерною ознакою якої є пошук втраченої гармонії, єдності людини й космосу, особи й природи. Митець поєднав казку, міф і реальність, теперішній і давноминулий часи.

     Поет укладав свої збірки з надзвичайно тонким відчуттям композиції. У «Привітанні життя» він починав як романтичний бунтівник, тоді звернувся до мрій і спогадів дитинства у «Трьох перстенях» і наново відкрив себе у ролі міфотворця.

     Творчість митця споріднена з фольклором, у своїх віршах він покладався на християнську міфологію, пов’язану зі старосвітськими переказами, канонічними євангеліями.

6.     Виразне читання вчителем поезії «Зелена Євангелія».

7.     Розповідь з елементами бесіди.

      Опис краси рідного гірського села Новиця, яке тепер знаходиться на території Польщі, ліг в основу вірша. Цей твір – гімн природі, весні, землі, де все це гармонійно поєдналося. Захоплюють тонкі авторські спостереження. Заметіль із пелюсток квітучих абрикос нагадує карусель. Місяць – тюльпан. Земля стобарвна, весело ловити сонце в глечик, радіти йому, цінувати миті життя.

-         Яка тема й ідея твору? (Зображення краси весняної природи. Уславлення рідної землі, природи, життя)

-         Які кольори згадані поетом? Яке їхнє значення? (Білий, червоний)

-         Скільки строф має вірш? (Два катрени)

-         Які асоціації у вас викликають образи вірша? Який образ можна назвати основним? (Основний – образ землі, із неї народжується життя, це фундамент світового дому)

8.     Виразне читання вчителем поезії «Різдво».

9.     Розповідь з елементами бесіди.

     У вірші «Різдво» з’являється мотив двох вір, де сюжет християнської містерії тонко помережаний язичницькими елементами. В українському середовищі розігрується біблійне дійство, лемки уподібнюються до волхвів. Справді, на Різдво лемки з хлібом й свяченою водою обходять обійстя, освячують його. Згаданий символ місяця пов’язувався із дохристиянським святом Різдва. Язичницький місячний знак «золотий горіх» опинився в долоні Матері Божої, утаємниченої в долю її Сина. Вона знає його трагічне майбутнє, але нічого вдіяти не може, покладається на Господнє провидіння. Біблійну легенду поет розкрив по-своєму, це відчуття своєї  близькості до Сина Божого, єдності з тим, хто взяв на себе гріхи людства й постраждав за нього.

-         Яка тема та ідея вірша? (Розповідь про біблійне різдвяне дійство на Лемківщині. Відчуття близькості з тим, хто постраждав за нас)

-         Які художні засоби використав поет? (Епітети, метафори)

-         Назвіть символічні образи у творі. (Сани – український символ-аналог ясел, де народився Христос; лемки – символ-аналог волхвів; золотий горіх – символ нового життя; місяць – символ батьківщини)

10.                        Вільне письмо. Робота в зошитах (5 хв.). Написати все, що відчуваєш і про що думаєш стосовно  поезій Б.-І. Антонича.

V. Закріплення вивченого

     Виконати тестові завдання.

1.     Б.-І. Антонич народився: а) 1909 р.; б) 1910 р.; в) 1911 р.; г) 1912 р.

2.     Б.-І. Антонич – це поет: а) Закарпаття; б) Лемківщини; в) Волині; г) Слобожанщини.

3.     Початкову освіту здобув: а) у Сяноцькій гімназії; б) у Львівській гімназії; в) удома; г) у початковій школі.

4.     Батько Антонича був: а) письменником; б) священиком; в) лікарем; г) юристом.

5.     Антонич навчався: а) у Київському університеті; б) у Харківському університеті; в) у Віденському університеті; г) у Львівському університеті.

6.     Після закінчення університету Антонич здобув ступінь: а) магістра філології; б) магістра історії; в) магістра філософії; г) магістра точних наук.

7.     Перша поетична збірка: а) «Привітання життя»; б) «Три перстені»; в) «Книга Лева»; г) «Ротації».

8.     Антонич був редактором журналу: а) «Вісник»; б) «Дзвони»; в) «Дажбог»; г) «Ліра».

9.     Посмертні видання творів Антонича – поетичні збірки: а) «Три перстені», «Книга Лева»; б) «Вишні», «Автопортрет»; в) «Привітання життя», «Дороги»; г) «Зелена Євангелія»; «Ротації».

10.                       Поезія «Різдво» належить до: а) громадянської лірики; б) філософської лірики; в) інтимної лірики; г) пейзажної лірики.

11.                       Поет захворів на: а) запалення легенів; б) туберкульоз; в) хворобу серця; г) хворобу нирок.

12.                       Життя поета обірвалося в: а) 20 років; б) 25 років; в) 37 років; г) 27 років.

  VІ. Підсумки уроку. Оцінювання. Рефлексія

     Інтерактивна вправа «Мікрофон».

-         На уроці мені вдалося…

-         Поезія Антонича…

  VІІ. Домашнє завдання

     Опрацювати матеріал підручника: с. 161-166.

     Написати твір-мініатюру «Моє розуміння творів Антонича».

     Підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях Осипа Турянського.

     Прочитати твір О. Турянського «Поза межами болю»